Після оприлюднення результатів цьогорічних виборів народних депутатів України чи не кожне українське ЗМІ вважало за обов’язок, з посмішкою чи доріканням, оглянути фаховий склад новообраного парламенту. Так, ви пам’ятаєте і про фотографа, і сценариста, дизайнера, спортсменів, журналістів. Вони, звичайно, не затьмарюють своєю кількістю депутатів-юристів, економістів, вихідців з бізнесу, проте вважається, що ті останні придатніші до політичної діяльності, аніж перші. Але чому? Ні одні, ні інші народними депутатами бути не вчилися, жоден ЗВО не має відповідної спеціальності (якщо що, «державне управління», «політологія» то зовсім інше). А за видимою суспільству через екрани ТБ роботою у залі засідань криється ще величезний пласт роботи: попередньої і наступної, осягнення якого ще той виклик (!), особливо для «нових обличь».
Настав час нарешті розібратися, чим таким особливим займається народний депутат України поза часом пленарних засідань, які має права та обов’язки, чому фізично робочого часу не вистачає для самостійного якісного опрацювання законопроектів і хто в цьому випадку допомагає. А почнемо спочатку.
Українська
English
