Демократія — зовсім не панацея або якою має бути форма державного правління в Україні?

30 січня інтерни Програми стажування молоді у Верховній Раді України мали нагоду поспілкуватись із політичним експертом, доцентом кафедри конституційного права юридичного факультету КНУ імені Т.Г. Шевченка, адвокатом Олександром Москалюком про те, якою має бути форма державного правління в Україні.

Шляхом до відповіді на це запитання, за словами Олександра, є вивчення досвіду зарубіжних країн. Але потрібно обов’язково зважати, чи можливо такий досвід позитивно використати в конкретних українських реаліях. Адже можна визначити найкращу ідеальну модель, але неможливо механічно перенести певну форму державного правління й отримати той самий результат. Бо її ефективність залежить від багатьох чинників: від історії певної країни, ментальності народу і навіть впливу сильних історичних особистостей тощо.

Насправді немає «поганих» чи «гарних» форм державного правління. Щодо кожної з них можна знайти як історичні, так і сучасні приклади, які б доводили переваги та недоліки. 

Наприклад, Саудівська Аравія та Оман є абсолютними монархіями, але економічно високорозвиненими країнами. Сучасні монархії в Європі (Велика Британія, Нідерланди, Бельгія та ін.) теж доводять ефективність цієї форми державного правління. 

Модель змішаної республіки нині дуже ефективно працює у Франції, але мало хто задумується, що така сама форма правління існувала колись і у Веймарській республіці — колишній німецькій державі, історія якої була тісно пов’язана з Адольфом Гітлером. 

Тому головним у виборі тієї чи іншої форми державного правління має бути запитання — «Що конкретно ми хочемо нею досягти?». Як різний набір фізичних якостей і спосіб підготовки потрібен для тих спортсменів, котрі збираються пробігти спринт та марафон, так само різні форми державного правління неоднаково пристосовані до певної мети, якої хочемо досягти.

Олександр розповів, що українці хочуть мати міцну демократію, дієву систему стримувань та противаг. І водночас сильну владу, що є вже само собою взаємовиключним. 

Сьогодні не існує доведеного прямого взаємозв’язку між формою державного правління (тут — демократією) та рівнем економічного розвитку в країні. Тоді чому всі так прагнуть демократії?

За спостереженнями Олександра, відповідь може бути в наступному: у короткостроковій перспективі завжди виграє авторитаризм, але в середньо- й довгостроковій — ситуація змінюється. Яскравим прикладом є історія США та Радянського Союзу.

Авторитаризм може результувати в значні успіхи за рахунок правильної мотивації суспільства, але з часом він створює в громадян відчуття відчуженості від влади. А в демократії людина навпаки розуміє, що може хоч якось вплинути на владу, як мінімум, через інститут виборів.

Проте демократія — це зовсім не панацея. Так, сьогодні вона існує в багатьох країнах, але ефективна далеко не в усіх. Тому що для забезпечення цього необхідна наявність певних передумов.

Найбільш ефективна ідеальна демократія, на думку Олександра, у Швейцарії. Цьому сприяли декілька факторів. По-перше, Швейцарія — єдина країна в Європі, яка ніколи не знала монархії, тож традиція демократії там формувалась історично та має міцне підґрунтя. По-друге, високий економічний розвиток держави сприяє тому, що пересічна людина ухвалює рішення, які стосуються її впливу на владу, у спокої та без тиску зовнішніх обставин. 

Отже, можна визначити дві основні умови, за яких демократія може бути максимально ефективною:

- високий рівень економічного розвитку в країні — люди активніше й охочіше беруть участь в ухваленні рішень, коли не перебувають під тиском обставин боротьби за гідний рівень життя;

- значний рівень суспільної свідомості та обізнаності населення — наявність альтернативи кожного рішення, протилежних точок зору, які широко висвітлюються.

Тож авторитарні та демократичні форми державного правління — не кращі й не гірші. Це просто різні системи, які мають свої переваги та недоліки. Їхня ефективність залежить від різних чинників — географічного та релігійного, наявної політичної системи, способу функціонування політичних партій у країні та інші. 

Звичайно, інтерни не могли не поставити Олександру те саме найпровокативніше запитання: «Якою, на його думку, має бути форма державного правління в Україні?». 

За словами Олександра, із тими викликами, з якими нині зустрілася наша держава, добре працює саме та модель, яку маємо сьогодні. А саме — форма змішаної республіки, яка потребує лише певних «косметичних» змін.

Насамперед, необхідно сформувати краще розуміння відповідальності влади (чітко визначити, хто за що відповідає в державі). А також скоротити термін повноважень президента та парламенту до 4 років і розвести їхні вибори в часі, що зменшить надмірну концентрацію влади, і, серед іншого, слугуватиме способом зняття суспільних протиріч і зменшення суспільної напруги.

img_8846.jpg

Tips від лектора:*

Фільми:

● «Ґуд бай, Ленін!» (нім. Good Bye, Lenin!) — німецький трагікомедійний фільм 2003 року режисера Вольфганга Беккера. 

Книги:

● Дарон Аджемоглу, Джеймс Робінсон «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності» (англ. Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty by Daron Acemoglu, James A. Robinson).

● Еріх Марія Ремарк «Чорний обеліск» (нім. Der schwarze Obelisk von Erich Maria Remarque).

● Майкл Моріц, Алекс Фергюсон «Менеджмент у стилі «Манчестер Юнайтед». Як стати чемпіоном» (англ. Leading: Learning from Life and My Years at Manchester United by Alex Ferguson, Michael Moritz).

● Найджел Коуторн «Сексуальне життя президентів США» (англ. Sex Lives of the U.S. Presidents: An Irreverent Exposé of the Chief Executive from George Washington to the Present Day by Nigel Cawthorne).

*Tips від лектора — це фільми, книги та інші довідково-інформаційні матеріали, які лектор цитує, згадує або рекомендує до ознайомлення для глибшого розуміння викладеної теми та всебічного особистого розвитку.

Ірина Околович

інтернка Секретаріату Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Undefined