День освітніх можливостей для інтернів та інтернок Програми стажування у Верховній Раді України 2020 року

28 лютого в інтернів та інтернок відбувся День освітніх можливостей. Зокрема, вони мали змогу дізнатися більше про програми навчання та стажування: EFAF і KIGA, «Молодіжний делегат», «Молодь змінить Україну», Програму професійних стажувань (PFP), Professional Fellows Program, Програму професійних стажувань для держслужбовців HLEP і Програму навчання Fulbright та College of Europe.

Далі — про кожну з них.

Щороку є нагода отримати стипендіальну програму від ГО «Київська ініціативна група Альпбаха» на участь у Європейському Форумі Альпбаха. EFAF Scholarship program — шлях до найстарішого європейського освітнього форуму, який у 2020 році святкує 75-річчя та відбудеться з 19 серпня до 4 вересня. Традиційно в селищі Альпбах, Тіроль, Австрія. Представник програми Дмитро Воюта зазначив, що дана програма «..змінить життя, але все залежатиме лише від вас. Адже форум — не гарантія успіху, а можливість». Стипендіати матимуть доступ до різних заходів і працюватимуть у робочих групах, обмінюючись досвідом одне з одним. Варто зазначити, що існує три види стипендій, а саме: базова, часткова та повна. Стипендія покриває: 

  • participation fee (EUR 1600,00);

  • accommodation (EUR 30,00 per day);

  • board allowance (EUR 17,00 per day).

Відповідно до статистики, 2013 року КІGА надала 68 стипендій для української молоді, зокрема: 30 — для молоді (внутрішньо переміщених осіб) і 3 — змінотворців.

Формальні вимоги до аплікантів:

  • від 18 до 30 років;

  • English Proficiency (minimum B2);

  • можливість узяти участь у всій програмі EFAF (17 днів);

  • соціальна залученість, активність і навичка публічних виступів.

Офіційна сторінка: https://bit.ly/32OUgit

Одні з наступних програм, які можуть докорінно змінити життя молоді в Україні — «Молодіжний делегат України до ООН» і «Молодь змінить Україну» від Фонду родини Богдана Гаврилишина.

gavrylyshyn_1.jpeg

«Молодіжний делегат України до ООН» — усеукраїнська програма, спрямована на активізацію участі молоді в міжнародній політиці та поширення принципів роботи ООН. А також побудову діалогу між урядом України та юним поколінням.

Офіційний сайт програми: https://bit.ly/2x2qzyF

Олена Бекреньова, яка є директоркою Фонду, розповіла, що програма заснована в жовтні 2014 року, а перші делегати української молоді взяли участь у 69 засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Програма ініційована Вікторією Швидченко та Вікторією Лучкою й стала можливою завдяки Благодійному фондові Богдана Гаврилишина. А з 2018 року — завдяки підтримці Фонду родини Богдана Гаврилишина.

Щодо самого Богдана Гаврилишина, то директорка зазначила: «..уся його робота в Україні була безкоштовною, допомагав країні розвиватися, будучи її незмінним патріотом. Богдан Гаврилишин — людина, яка мала нестримне бажання навчатись».

«Молодь змінить Україну» — програма для молодих патріотичних українців, активних у громадському житті країни, які готові бути рушійною силою ефективних змін в Україні з урахуванням європейського досвіду. За словами спікерки: «Метою програми є підтримка активних, етичних, патріотичних молодих українських професіоналів, які становитимуть критичну масу, котра здійснить трансформацію України в ефективну та демократичну».

Детальніше про програму на офіційній сторінці Фонду: https://bit.ly/3aj6N0e

Наприкінці троє з наших інтернів та інтернок під час обговорення отримали в подарунок книги за активність.

Professional Fellows Program (PFP) — професійні стажування, спонсором яких є Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.

felovs.jpg

Програма дає перспективним молодим фахівцям можливість здобути практичний досвід і наочність роботи в місцевих законодавчих органах США, а також в установах державного рівня та некомерційних організаціях, які стосуються тематики програми.

Щоби мати право участі в PFP, кандидат або кандидатка має:

  • бути громадянином України та в момент подання аплікаційної форми проживати в країні громадянства;

  • бути у віці від 25 до 35 років;

  • мати вищу освіту (бакалавр або вище);

  • добре володіти англійською мовою (мінімальні очікування: TOEFL PBT — 500 балів, TOEFL iBT — 60 балів, або IELTS band score — 6). За відсутності сертифіката, півфіналістів запрошують скласти безкоштовний TOEFL-тест в організації;

  • мати відповідний досвід роботи в державному та/або некомерційному секторі (законодавча або виконавча влада й неурядові організації, які займаються релевантною до тематики програми діяльністю, тощо);

  • продемонструвати навички лідерства та спілкування (щоби підтвердити високий рівень, можна описати свою діяльність у цих напрямах в есе наприкінці аплікаційної форми та надати/завантажити будь-які сертифікати/дипломи/матеріали).

Під час презентації програми координаторка програми Тетяна Воробйова дала декілька порад про оформлення анкет, підготовку до інтерв’ю та робочі завдання. Щодо проживання в США, зазначила, що учасники та учасниці мешкають у приймаючих сім’ях на волонтерських засадах. На завершення спікерка наголосила: «Програма надасть змогу здобути цінний досвід — від інтерв’ю й до завершення стажування на конгресі учасників-випускників у Вашингтоні».

Одним з унікальних стажувань для держслужбовців у Німеччині є «Стажування в Бундестазі» та HLEP.

bundestag.jpg

Німецький Бундестаг пропонує молоді можливість ознайомитись із німецькою парламентською системою й процесом ухвалення політичних рішень. Та здобути практичний досвід у сфері парламентської роботи впродовж п’яти місяців стажування в команді депутата Бундестагу.

Програма має довгу історію — із 1986. Україна ж приєдналась у 2000 році. Із 120 стипендій у світі Україна щороку в середньому має 4-5.

Колишня випускниця програми та нині представниця Посольства Німеччини Оксана Ковальчук зазначає, що під час програми учасники та учасниці ознайомляться із широким розмаїттям завдань, що виконують в офісі депутата. Наприклад, можуть складати тексти виступів, статей і листів або виконувати підготовчу роботу для пленарних засідань, супроводжувати депутата й контактувати зі ЗМІ.

Зі свого прикладу, Оксана говорить: «..мала можливість давати інтерв’ю від імені свого депутата, у такий спосіб навчаючись новому. Ви ж можете провести власний академічний експеримент, не лише працюючи з депутатом, а й у навчанні в одному із чотирьох університетів Берліна».

Учасники та учасниці мають відповідати таким вимогам: 

  • вища освіта;

  • гарний рівень володіння німецькою мовою (рівень B2);

  • бути у віці до 30 років;

  • кар’єрні цілі: працювати в державному секторі в країні походження (ЗМІ, політичні партії, товариства й державна служба);

  • бути громадянином однієї з країн, що беруть участь у програмі: Єгипту, Албанії, Алжиру, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Естонії, Франції, Грузії, Греції, Іраку, Ізраїлю, Йорданії, Казахстану, Косова, Хорватії, Латвії, Лівану, Лівії, Литви, Марокко, Македонії, Молдови, Чорногорії, території Палестини, Польщі, Румунії, Росії, Сербії, Словаччини, Словенії, Сирії, Чехії, Туреччини, Тунісу, України, Угорщини, США та Кіпру.

Щодо того, що відбувається після завершення програми, Оксана наголосила, що в нашій країні віднедавна існує фонд випускників, який об’єднує всіх в одну «сім’ю».

High Level Experts Programme — відправлення держслужбовців до Міністерства закордонних справ Німеччини, охоплює вузькоспеціалізовані семінари з політології та економіки, дискусійні заходи, семінари з публічних виступів і роботу із засобами масової інформації, мовні курси, а також екскурсії до німецьких та європейських міст.

Усі учасники та учасниці отримують загальну суму на необхідні транспортні витрати, а ще добові на період стажування та безкоштовне помешкання в Берліні.

Участь у стажуванні HLEP можуть брати: державні службовці України (загальнонаціонального, регіонального або місцевого рівня), які ще не досягли 40-річного віку, володіють відмінним знанням англійської мови, мають принаймні рік професійного досвіду роботи в середній ланці державного управління та цікавляться зовнішньою політикою.

Якщо у вас є потужна ідея, та все, що потрібно для її втілення — це університет у Сполучених Штатах Америки — варто чимдуж подаватися на Програму імені Фулбрайта. Координаторка конкурсу Інна Бариш розповіла, що програма діє в Україні з 1992 року, і за цей час понад 1100 українців навчалися, стажувалися та проводили дослідження в США.

fulbrayt.jpg

Серед умов гранту: оплата навчання в університеті, щомісячна стипендія, медичне страхування та квиток в обидва боки. Залежно від мети, можна обрати будь-який із чотирьох напрямів конкурсу:

  • Fulbright Graduate Student Program — навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра. У конкурсі можуть брати участь студенти старших курсів та випускники ЗВО.

  • Fulbright Research and Development Program — проведення досліджень в університетах США тривалістю від шести до дев'яти місяців. У конкурсі можуть брати участь особи віком до 40 років із дворічним професійним досвідом: викладачі, аспіранти та дослідники, які ще не мають наукового ступеня.

  • Fulbright Foreign Language Teaching Assistant Program — стажування з викладання української мови (асистенція американських викладачів) в університетах/коледжах США тривалістю дев'ять місяців. У конкурсі можуть брати участь викладачі-початківці та молоді фахівці, які спеціалізуються з лінгвістики, української літератури, перекладацьких студій, комунікацій, журналістики, американських студій та англійської мови.

  • Fulbright Visiting Scholar Program — проведення досліджень в університетах США, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях й архівах тривалістю від трьох до дев'яти місяців. У конкурсі можуть брати участь кандидати наук, доктори філософії/доктори мистецтва, доктори наук, дослідники без наукового ступеня з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр), діячі культури й мистецтва, фахівці з бібліотекарства та музейної справи, журналісти й громадські діячі.

Проте, звісно, однією з найважливіших вимог програми є реалізація свого задуму в Україні після завершення навчання. Координаторка конкурсу Інна Бариш представила історії випускників, які нині вдосконалюють українські міста, втілюють еко-ініціативи та займаються соціальними проєктами.

Допомога та підтримка для всіх учасників гарантована — лише очікують на заповнену форму. І, звісно, знання англійської мови.

Детальніша інформація за посиланням: https://bit.ly/2VF90iA

College of Europe — освітній заклад, спрямований на підготовку кадрів для Європи. Коледж Європи був першим у світі інститутом післядипломної освіти та навчання питанням європейських справ.

europ.jpg

Заснований у 1949 році провідними європейськими діячами після першого конгресу «Європейського руху» в Гаазі в 1948 році. Ідеєю було створити інститут, де випускники та випускниці університетів з європейських країн могли навчатися та жити разом, готуючись до кар’єри, пов’язаної з європейським співробітництвом та інтеграцією.

Дану можливість презентував Станіслав Полченко, який був одним з інтернів та нині є випускником коледжу. Він зазначив, що освітній процес об’єднує представників різних країн і набуває формату обміну досвідом. 

«Коледж позиціонує себе як «політичний Гарвард Європи». Імідж є відомим у країнах Євросоюзу, крім того, там знаменита професура, відбувається комунікація з представниками ООН, дипломатами, науковцями та іншими передовими геніями світу», – зазначає він. 

Щодо випускників коледжу, наголосив: «Насправді між нами відбувається тісний зв’язок, пройшовши стресовий період навчання, усі одне одного розуміють і стають справжніми друзями».

Володимир Сонько

інтерн Управління по зв’язках із місцевими органами

влади й органами місцевого самоврядування

 

Діана Грушанська

інтернка Секретаріату Комітету з питань

гуманітарної та інформаційної політики

 

Undefined