Лобіювання – не корупція!

img_8518-1.jpg

Інститут лобіювання у свідомості більшості українців репрезентований через призму негативних асоціацій. Цьому нині сприяють багато факторів, зокрема: нестача популярно-орієнтованої інформації про «легальний» лобізм на фоні гучних скандалів щодо викриття «тіньового»; відсутність законодавчо закріплених понять і механізмів лобіювання на противагу необміркованому застосуванню іноземних еквівалентів до українського правопорядку; і, врешті, банальна підміна понять через неможливість сторонньому спостерігачу дослідити межу між просуванням інтересів та підкупом суб’єкта прийняття рішення.  Насправді ж, інститут лобіювання є дуже корисним та ефективним інструментом, здатним підвищувати якість законодавства і забезпечувати його стабільність.

Денис Базілевич, директор Інституту професійного лобіювання та адвокасі, радник, консультант та тренер з питань лобіювання та адвокасі під час зустрічі з інтернами Програми стажування молоді в Апараті Верховної Ради України 2019 року розповів про те, чому досі лобіювання в Україні жодним чином не врегульовано, та які переваги отримає громадськість у разі прийняття відповідного законодавства.

Нагадаємо, лобіювання – це цілеспрямований зовнішній легітимний вплив на органи державної влади та органи місцевого самоврядування з метою стимулювання прийняття важливих рішень та врахування інтересів зацікавлених осіб. З часів проголошення Україною незалежності п’ять різних законопроектів щодо регулювання інституту лобіювання були внесені до Верховної Ради (проекти законів «Про лобізм», «Про лобіювання», «Про публічну адвокацію», «Про публічні консультації», «Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень»), проте через кардинально відмінні погляди окремих політичних сил на природу лобіювання узгодити свої позиції більше ніж за 20 років парламентарії так і не змогли. Натомість, діяльність лобістів нестримно розвивається: засновуються навчальні програми та курси в університетах, удосконалюється ІТ забезпечення (такі платформи як Quorum, Cambridge Analytica, FiscalNote та інші).

img_8536.jpg

Визнання на законодавчому рівні інституту лобіювання, запровадження єдиного реєстру лобістів дозволить зробити їх діяльність прозорою та регламентованою. Суспільство зможе продемонструвати відкрито свій ринок лобістських послуг, викрити «тіньових» лобістів, надати їм можливість змінити форму своєї діяльності, залучити додаткові податкові надходження. Передбачається, що відкрито пролобійовані законопроекти матимуть велику вірогідність бути прийнятими, адже над їх детальною розробкою працюватимуть за довго до моменту реєстрації законодавчої ініціативи.

Наразі, коли державні службовці обмежуються своїми повноваженнями, а лобістам бракує доступу до влади, кооперація перших з другими за умови дотримання етичних норм та принципів права дала б ефективний результат у формуванні державної політики у питаннях, що становлять особливий інтерес для громадськості. Лобіювання – не корупція, а дієвий засіб опосередкованої участі фізичних та юридичних осіб у прийнятті державних та локальних рішень. Лише від наших зусиль залежить чи зробимо ми цю тезу загальновизнаною. Пора вже лобіювати закон про лобіювання! Адже нині лише інертно продовжуються дискусії…

Бендерська Тетяна
інтернка Секретаріату Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України

Undefined