«Наше завдання зробити так, щоб сумних історій не було», – Василь Мірошниченко про імідж України

Тема іміджу України для інтернів лишається актуальною й відкритою. У Чистий четвер до стажерів завітав співзасновник Українського кризового медіацентру Василь Мірошниченко. Спікер – колега учасників Програми, бо свого часу стажувався в канадському парламенті. На лекції спілкувалися головно про національний брендинг та імідж України на світовій арені.

На початку гість розповів про теорію національного брендингу й поділився історичними прикладами. Була також окреслена значущість формування іміджу держави на світовій арені. Його відсутність, за словами Василя Мірошниченка, дорівнює відсутності інвестицій. Створення певного іміджу для держави формує її репутацію. При цьому до уваги беруться всі чинники: від успіхів і мудрих політичних рішень до чуток та анекдотів.

Держава, як правило, має зарекомендувати себе на світовому ринку. Це повинно бути цікаво її потенційним партнерам. За приклад пан Мірошниченко навів досвід Ірландії, колись бідної сільськогосподарської країни. Він пояснив, що цій державі вдалося привернути увагу інвесторів завдяки тому, що ірландці позиціонували себе як молоді європейці. Вони пропонували світу свою землю з її цнотливою природою, унаслідок такого підходу отримали бажане. Україна, значною часткою експорту якої є аграрна продукція, могла б зробити щось подібне. Але, як наголосив спікер, дослідження показують, що у світі Україна поки що асоціюється з корупцією й війною.

Важливий прийом національного брендингу – просте формулювання «made in». Ми всі знаємо, що у Швейцарії виробляють якісні годинники, а Японія – сильна у виготовленні електроніки. «Ці технологічні бренди впливають на бренд країни. А країна впливає на них. Так утворюється додаткова цінність бренду, що залежить від країни, із якої він походить», – пояснив Василь Мірошниченко. Унаслідок цього виробники називають свою продукцію так, щоб вона асоціювалася з державою-лідером у певній галузі.

Інтернів цікавило питання, як вивести на гідний рівень імідж України. Гість запевнив, що ми повинні використати «Євробачення – 2017» на свою користь. «Це унікальна можливість попрацювати із західними журналістами. З одного боку, вони писатимуть про «Євробачення». З іншого – про свої враження від поїздки до України. Але треба пам’ятати, що це може бути як позитив, так і сумні історії. Наше завдання – щоб цих сумних історій не було». До слова, Василь Мірошниченко брав активну участь у позиціонуванні України на пісенному конкурсі як у 2004, так і 2015 році. Він розповів інтернам, що пісня Джамали була написана за рік до її виходу й знакової перемоги.

Як співзасновник Українського кризового медіа центру, спікер розповів про діяльність організації. Він розказав інтернам, як вони співпрацювали з іноземними ЗМІ під час Революції ягідності та як намагаються створити імідж Україні зараз. Однак пан Мірошниченко також зазначив: «Комунікація не може вирішити проблеми, які існують у межах державної політики. Корупція повинна викорінюватися шляхом управлінських рішень».

На зацікавленість інтернів, хто має бути автором і контролювати стратегію іміджу України у світі, гість відповів: «Питання ефективної кампанії – це завдання глави держави. Брати участь у національному брендингу мають і міністерства, і громадянське суспільство, і бізнес». Але відповідальним повинен бути все-таки Президент. Держава повинна стимулювати бізнес до роботи, однак не втручатися надмірно.

Насамкінець Василь Мірошниченко поділився оптимістичними планами і сказав, що Україна має великий потенціал для експорту, зокрема в аграрній та ІТ-сферах. Інтерни з лектором навіть зробили спробу придумати кампанію для створення Україні гарного іміджу.

2017.04.13._miroshnychenko_1.jpg

2017.04.13._miroshnychenko_2.jpg

2017.04.13._miroshnychenko_4.jpg

2017.04.13._miroshnychenko_6.jpg

2017.04.13._miroshnychenko_3.jpg

Українська

Informational Support

  

 

 

 

Social Media