НАТО: про сучасний стан та ретроспективу разом з керівником Програми НАТО-Україна з професійного розвитку

img_8498-1.jpg

Інтерни Програми стажування в Апараті Верховної Ради України 28 лютого мали нагоду зустрітися з Ове Уруп-Медсен, керівником Програми НАТО-Україна з професійного розвитку (PDP), в рамках Інформаційно-тренінгового центру Апарату Верховної Ради України.

У зв’язку з підписанням Президентом України 19 лютого 2019 року закону про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО, особливої актуальності набирають питання діяльності НАТО та перспектив щодо членства України в Північноатлантичному альянсі.

Ове Уруп-Медсен прагнув донести до інтернів розуміння того, що таке НАТО та чим НАТО не є насправді, а також чому Україні важливо стати частиною Альянсу. Інтерни мали можливість ближче познайомитися з історією формування НАТО, керівними засадами роботи та багатьма іншими аспектами функціонування Північноатлантичного альянсу.

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору, яка була створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та північної Америки відповідно до принципів 51 статті Статуту ООН. 

Варто зауважити, що вступ до НАТО –  це не лише про формальний перелік вимог, як зазвичай вважається, а й про спосіб мислення та спільне бачення Україною та НАТО ідеї миру.

Панує стереотип, що НАТО веде «експансійну» політику, але насправді Альянс характеризується політикою «відкритих дверей» та надає можливість будь-якій країні стати повноправним її членом.

Гість зробив акценти на керівних принципах НАТО, що пронизують положення Північноатлантичного договору:
1.Вирішувати будь-який міжнародний спір варто мирним шляхом.
2.Розвивати міжнародні відносини на засадах партнерства.
3.Розвивати індивідуальну та колективну спроможність протистояти збройному нападу.
4.Проведення консультацій у випадку загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі Сторін.
5. Збройний напад на одну з країн-членів вважається нападом на весь Альянс.

Ове розповів також і про актуальну Стратегію НАТО 2010-2020, яка є вкрай важливою і для України. В основу Стратегії покладено ряд зовнішніх та внутрішніх цілей на подальший розвиток НАТО. Зокрема, вона визначає головні риси нової безпекової обстановки, елементи підходу НАТО до безпеки, закріплює довгострокові цілі НАТО, характер організації, її основні завдання, а також надає рекомендації щодо подальшої адаптації збройних сил Альянсу для подолання нових загроз.

Розглядаючи реалізацію кожної із зазначених цілей, пан Ове детально розкрив основні напрямки роботи Альянсу та виклики, з якими останній стикається на сьогоднішній день.
Головним зобов’язанням НАТО є колективна безпека, проте Стратегія вказує на те, що Альянс повинен не лише мати базові військові сили і засоби, але й плани у разі непередбачуваних ситуацій, проводити цільові навчання, забезпечувати готовність збройних сил та ефективне тилове забезпечення. Значна увага приділяється і кризовому менеджменту в межах Альянсу. Відповідно до Стратегії, НАТО поширює свою активність також на країни, що не є членами Альянсу. Яскравим прикладом є, зокрема, Україна, яка виступає партнером НАТО у програмі «Партнерство заради миру».

Інтерни та Ове Уруп-Медсен обговорили ситуацію стосовно функціонування НАТО, основних перспектив вступу України в Північноатлантичний альянс, оскільки в суспільстві все ще панує думка, що приєднання до НАТО є неможливим у зв’язку з наявним воєнним конфліктом на Сході України та частиною окупованої території. Проте, пан Ове наголосив на тому, що наявний конфлікт в Україні не стане перепоною для вступу України до НАТО.

Гість неодноразово протягом зустрічі інтернам зазначав, що НАТО не є військовою організацією, оскільки, в першу чергу, конфлікт має вирішуватись дипломатичним шляхом. Лише у випадку ескалації конфлікту в одній з країн-членів, Альянс готовий показати свою «колективну» силу.

Також, Ове Уруп-Медсен закликав інтернів до активної участі у заходах та активностях, які організовуються з боку Програми НАТО-Україна з професійного розвитку (PDP) та стежити за новинами у Facebook.

Дар’я Росохата
інтернка Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Undefined