У досягненні успіху молодь може покладатися лише на себе: Віктор Андрусів

Інтерни дискутували онлайн про виклики сучасної молоді разом з громадським діячем, аналітиком, членом наглядової ради «Український інститут майбутнього».

Українська держава переживає роки стрімких змін, які відбуваються у суспільно-політичному та соціально-економічному житті нашої країни. Упродовж останнього десятиліття в Україні набуває актуальності серйозна проблема – зростає кількість молоді, яка виїздить за кордон з метою навчання та працевлаштування, з подальшою перспективою залишитися поза Україною назавжди.

Причиною цього є значно нижча, порівняно з європейськими країнами, заробітна плата та соціальні стандарти життя в Україні. Проте вирішення зазначеної проблеми найближчим часом навряд чи можливе, особливо в умовах недостатньо ефективного реформування вітчизняної економіки, а також через складну військово-політичну ситуацію на сході країни. Крім того, країни ЄС, особливо ті, що межують з Україною, продовжують стимулювати притік кваліфікованих працівників з-за кордону, тому перед Україною постає ще більше міграційних загроз.

Враховуючи вищенаведене і бажання зіставити й інші актуальні проблеми української молоді та перспективи розвитку суспільства в цілому, інтерни долучились до розмови із громадським діячем, аналітиком, членом наглядової ради «Український інститут майбутнього» Віктором Андрусівим.

Українська молодь щодня стикається з низкою важливих проблем. На думку Віктора Андрусіва, основна проблема молоді – це поверховість уявлень про доросле життя. Ті моральні установки, які молода людина засвоює в стінах школи, університету, читаючи новинні стрічки –  у більшості випадків не мають нічого спільного з реальною дійсністю та процесами, що відбуваються у професійній діяльності.

Як наслідок, приходячи на роботу, молоді люди часто не розуміють принципів діяльності, які панують у тій чи іншій галузі, а їхні уявлення про успішну кар’єру зводяться до шаблонного: «краще просто не красти, виконувати всі інструкції та працювати сумлінно». Тоді як на практиці кожна сфера зайнятості має безліч нюансів, які неможливо зрозуміти, не маючи професійного досвіду.

Відтак, важко не погодитися – саме отриманий досвід є ключем до подолання поверхневих уявлень молоді про ту чи іншу професійну діяльність. Однак одразу постає питання – як знайти та отримати той самий досвід? Тут спадає на думку величезна кількість мемів про те, як 20-річному юнаку отримати роботу з гарною зарплатнею та з вимогою до кандидата не менш як 10 років досвіду, на які ми часто натрапляємо в інтернеті. Сьогодні в Україні більше не діє радянський принцип, згідно з яким молодь відразу після закінчення навчання отримувала роботу за розподілом.

Тому для побудови успішної кар’єри потрібно самостійно підвищувати свою професійну компетентність. Для цього підходить безліч закладів вищої освіти, які залишилися у спадок від освітніх досягнень СРСР, а деякі з них – досі котуються у різних рейтингах топ-500/топ-1000 університетів світу. Однак, упродовж останніх десяти років вітчизняна університетська освіта у класичному вигляді втратила свою актуальність – вчитися п’ять років уже недоцільно, бо наразі є інші інструменти отримання необхідних навичок – сертифіковані тренінги, курси, школи, волонтерство та робота в громадських або молодіжних організаціях, тощо.

Можна, однак, звернути увагу і на можливість отримати освіту за кордоном. На відміну від українських, закордоні заклади освіти гарантують можливість молоді працевлаштовуватися після закінчення навчання. Отже, навчання за кордоном для української молоді – це не лише отримання якісної освіти, а й «перепустка» на європейський ринок праці. Однак  Україна внаслідок цієї тенденції може зазнати втрат у вигляді відтоку кваліфікованих спеціалістів, які не згодні жити за українськими соціальними стандартами.

Саме тому Віктор пропонує створити окремий механізм виявлення кваліфікації знань молоді шляхом впровадження формату сертифікованих випробувань в окремій інституції на кшталт TOEFL за всіма професійними напрямками. Сертифікація повинна відбуватися у незалежному центрі, який не буде мати ніякої асоціації з будь-яким освітнім закладом країни. Така система дозволить нівелювати прив’язку до певного вишу й дозволить молоді самостійно нести відповідальність за отримані знання, а роботодавцям – оцінювати людину за особистими якостями та навичками, а не за престижем диплому університету чи спеціальності.  

Як наслідок, українське суспільство отримає професіоналізм, неупередженість, відкритість нової системи та визнану кваліфікацію молодого фахівця.

За словами пана Віктора, така людина буде набагато ефективнішою, ніж та, яка не займалась більше нічим, окрім навчання в університеті. Змінити все може практика засвоєної теорії, однак, університети її, на жаль, не надають, особливо якщо йдеться про гуманітарні науки. Лише шляхом здобуття практичних навичок молода людина зможе зрозуміти, для чого їй потрібен той чи інший фах та отримати високі шанси  професійної реалізації.

Наприкінці пан Андрусів наголосив, що зараз у досягненні успіху молодь може покладатися лише на себе, тому, щоб отримати кращі шанси реалізувати свої здібності, треба активно шукати себе, накопичувати навички завдяки різним можливостям – волонтерським програмам, курсам, воркшопам, тощо. Згодом вони стануть каталізаторами впливу на професійний та особистий розвиток. Також важливо набувати практичний досвід, оскільки, не маючи ніякого досвіду, дуже важко обрати свою майбутню професію.

Саме завдяки досвіду потреба в отриманні знань структурується, відповідно, молода людина зможе сформувати та систематизувати свої побажання та запити до себе та свого майбутнього, що в перспективі допоможе відшукати саме ту нішу, яка дозволить найкраще розвинути свої індивідуальні здібності та стане запорукою побудови успішної кар’єри та щасливого життя у майбутньому.

Іван Вдовиченко

Інтерн Управління забезпечення міжпарламентських

 зв`язків Апарату Верховної Ради

Undefined