«Занадто молода» та «занадто жінка»: роздуми про ейджизм та сексизм, або чи є місце для дискримінації у ХХІ столітті?

liliia_antoniuk.jpg

 

Ейджизм (від англ. аge — вік) — це створення стереотипів і дискримінація окремих людей або груп людей за віковою ознакою; ейджизм може проявлятись у різних формах, включно з упередженим ставленням, дискримінаційною практикою або інституціональними заходами політики та практики, які сприяють закріпленню стереотипних уявлень.

 

Джерело: Шевченко, З. В. (Уклад.). (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.

Сексизм (англ. sexism, від лат. sexus – стать, синонім – ґендерна дискримінація) — упереджене ставлення, дискримінація людини за ознакою статі чи ґендерною ідентичністю. У суспільстві сексизм може бути представлений як система стереотипів, офіційно закріплених положень чи навіть ідеології. В основі сексизму переконання про перевагу однієї статі над іншою. Основним противником сексизму виступає фемінізм.

Джерело: Шевченко, З. В. (Уклад.). (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.

 

Рівний доступ до влади й ухвалення рішень усіх груп населення держави — один з основних індикаторів її демократичності та справедливості в контексті розподілу ресурсів, прав та можливостей. Відповідно до даних Глобального звіту про гендерний розрив 2020, у загальному рейтингу зі 153 країн світу Україна посіла 59 місце. З одного боку, це позитивний результат, адже у 2018 Україна була на 65 місці із 149. З іншого ж, у контексті політичної участі жінок та доступу до влади вона значно поступається іншим демократіям — 83 місце у звіті 2020 та 105 — у звіті 2018.

Станом на березень 2020, жінки становлять лише 20% від кількісного складу Верховної Ради України, решта 80% — чоловіки. І це найвищий показник представництва жінок за всю історію існування українського парламенту. Після оновлення складу Кабінету Міністрів України 4 березня лише одна жінка була призначена очільницею міністерства (Міністерство соціальної політики України) й одна залишилася виконувачкою обов’язків міністра (Міністерство освіти та науки України). Відповідно, нині жінки керують двома з 18 міністерств, а з огляду на те, що Віце-прем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Прем’єр-міністром є чоловіки, лише 10% уряду — це жінки. У керівному складі Конституційного Суду України (Голова та Заступник голови) немає жодної жінки, а з 15 призначених суддів жінок дві, тобто 13%.

Однією з першочергових причин такого стану речей є стереотипне сприйняття ролі жінки в суспільстві та її «призначення». Так, образи «берегині домашнього вогнища» та «окраси навколишнього середовища» продовжують переважати в загальній риториці, створюючи підґрунтя для підтримки уявлення про існування «чоловічих» і «жіночих» сфер та професій, до яких відносять, зокрема, й політику та державне управління. Хоча часи змінюються та те, що було актуальним століття тому, втрачає свою релевантність у ХХІ столітті. Адже жінки активно входять у публічну сферу, традиційні підходи та ментальні установки продовжують створювати перепони на шляху до досягнення певних висот здібними, розумними та активними жінками, які нічим не поступаються рівнем своїх знань і професійних навичок колегам-чоловікам. 

Наприклад, відповідно до висновків дослідження «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?», здійсненого Центром економічних стратегій 2019, майже 50% респонденток зазначають, що роботодавці не хочуть давати роботу жінкам із маленькими дітьми, а 26% — що роботодавці дискримінують їх за віком (занадто молода, або ж навпаки — занадто стара). Побоювання щодо того, що догляд за дітьми, родичами старшого віку, виконання сімейних і побутових справ «відволікатимуть» жінок від роботи є однією з причин, що лише 68% жінок в Україні є працевлаштованими. Особливо вразливою є категорія молодих жінок, а також — вікової категорії «45+». Зокрема, пошукачки можуть зустрітись із ситуацією, коли їх оцінюють не за професійними якостями, а за зовнішнім виглядом, або вимушені будуть відповідати на некоректні запитання щодо подружнього стану, наявності партнера, планів щодо вагітності та народження дітей тощо.

Ба більше, навіть отримавши бажану роботу, жінки все одно можуть зазнавати дискримінації, адже у 2019 гендерний розрив в оплаті праці чоловіків і жінок в Україні становив майже 25%, тобто за той же обсяг виконаної праці чоловіку заплатять 1 гривню, а жінці — 75 копійок.

Представники та представниці ГО «Жіноча Ліга» та ГО «Ліга інтернів» переконані, що у ХХІ столітті не має бути місця для дискримінації за ознакою статі або віку, а оцінювати людину варто лише, відповідно до рівня її знань та навичок. Інтернки Програми стажування молоді в Апараті Верховної Ради України щороку доводять своїми прикладами, що жінки в Україні — достатньо професійні та фахові для того, щоб обіймати високі посади та мати доступ до ухвалення рішень на державному рівні.

Щоби розвінчати стереотипи та підтримати рух #Iamenough, ми реалізували проект — «8 історій до 8 березня», у рамках якого впродовж наступних двох тижнів розповідатимемо історії восьми інтернок Програми стажування молоді в Апараті Верховної Ради України 2020, які, незважаючи на свій досить юний вік, уже досягли значних висот у різноманітних сферах життя та зробили внесок у розвиток України.

Сучасному світові потрібні прогресивні люди з новими підходами та уявленнями, тож давайте будувати майбутнє, а не жити минулим.

Лілія Антонюк

виконавча директорка ГО «Жіноча Ліга»

інтернка секретаріату комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин

 

Дослідження «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?»: https://ces.org.ua/gender-paper/

Дослідження «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?»: https://ces.org.ua/gender-paper/

Красива жінка незаміжня: знайдеш роботу: https://povaha.org.ua/krasyva-zhinka-nezamizhnya-znajdesh-robotu/

Обговорення відповідності критеріям взаємодії Міжнародної коаліції за рівну оплату праці та основні причини розриву оплати праці жінок і чоловіків у світі та в Україні: https://www.msp.gov.ua/news/17142.html

Undefined